Про двомовність в Україні

Автор KosivArt, 09:56, 24 Травень 2007

Попередня тема - Наступна тема

Juha

Друзі, я хочу з Вами поділитися наступним, в мене вчора був досить такий специфічний день! Як ви розумієте, я наразі живу в Києві. Вчора перший раз за всі роки мого тут перебування, я куди не повернулася чула українську мову. Цілий день!!!!!!!!! В церкві, в транспорті, на вулиці... Я ще була вчора на "Даринку" (хто знає). Там всі розмовляли країнською. Я не думаю, що Київ настільки заполонили люди з Західної України, але я Вам кажу. Це було щось!!!!!!!
Може в когось є якісь думки :?: :!: :?:

borowed

тю....такого в мене не було....Юха....ти нічого не вживала?ну там гриби якісь...)))))

Marinka

В Києві укр. мова стає популярною! особливо серед інтелігентної молоді, і на щастя все частіше можна її почути, а російською розмовляють або вихідці зі східних терен України, або з оточуючих сіл;)))
Скажімо так, 65% населення нашої столиці спілкується українською! І не діалектами-суржиками, а літературною;)
А щодо азіатів які розмовляють російською - в Китаї у школах вивчають російську як іноземну мову, мовний апарат у них складений таким чином, що для них простіше вивчити російську, ніж українську мову. І не руште їх, то не їх біда, що ми не можемо тут з мовами раду дати;)

borowed

ну...Марина,не повірю,що таке можливо.Літературну мову в Києві я чую нечасто,попри те,що тусуюсь в колах,сприятливих для української

Marinka

Ну я ж не росказую, що там можливо чи не можливо. Моя робота вимагая спілкування з батьма людьми кожен день, і я розказую про власні спостереження;)

borowed

ну ти ж сама розумієш,що це справа одного дня,ніби прокинешся,і все,нема проблеми.Я помічаю,що ВСІ мої знайомі стараються в вірті переходити на рос,ніби це круто,але потроху я їх переконую,що спілкуватись рідною мовою,мовою батьків і дідів - круто,що ніяка вона не сільська,наша мова.Але якщо  по-чесному,то ше на рах української,я вірю,АЛЕ з них напевно 80% говорить суржиком(саме дивне,що коли я їм натякаю на не надто чисту мову,вони одразу відповідають мені,що в нас там теж не зовсім все гарно. І знаєте?я блін з ними згідний.От за шо не люблю гуцулів,то це за те,що вони спаскудили нашу мову,хоча і сам важааю себе принадлежним до цього етносу

Juha

borowed,  :acute: це ж діалект! Причому тут спаскудили!!! Як можна жити без слів (дуже глибокого змісту, любові й ніжності): "йой", "файно", "вуйко" і т.д.  :) В нас дійсно не говорять на чистій літературній мові. Але скажіть, чому мова називається "літературна", тому що, як правило, у всіх абсолютно мовах світу є ще й розмовна мова, яка має відмінності від літературної, а якщо тих відмінностей багато, то це вже не просто "розмовна мова", а "місцевий діалект". І наш діалект - явно не найгірше, що є в українській мові. Що стосується суржику, то це дійсно проблема велика. Тому що люди через нього просто не вміють навіть написати елементарну заяву про звільнення. Але зараз завдяки поширенню укр.мови на ТВ, в кіно, по радіо.......... є ВЖЕ результат, і чим дальше тим буде краще!!!!! І все буде файно! :blum3:

Marinka


Marinka


borowed


Марія-Анна

Приєднаюся до болючої теми.
Коли прийшла вчитися на перший курс в Києві в групі заявили "что лучше на русском общатся". я і нова подруга з Центральної України відповіли, що є єдина державна українська мова і ми живемо не за кордоном. спочатку було всім наче смішно з нас. пройшов час, вже 3-й рік навчання підходить до кінця і майже всі (чол.25) гарно навчилися розмовляти з нами українською мовою.
Тому завжди треба мати своє лице і його поцінують рано чи пізно. а через таких маріонеток, які потрапляють в російськомовне оточення на рідній землі і відразу забувають як мати вчила говорити, втрачається національна ідентичність.
Тримаймося, косівчани! нас повинні поважати в світі!

KosivArt


Juha

І від мене +1  :flower

Марія-Анна, дуже рада тебе тут бачити!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!! :drinks:

Назар


Juha

Це цирк, якась міська рад виступає проти Конституції. Ніхто ж їх не заставляє різко переходити на спілкування українською, але вчитися потрохи ж можна.
Хоча можливо від категоричності було б більше користі. Як латиші зробили: всі здавали екзамен на знання латвійської мови: від маленького до найстаршого. Моєї бабці сестра в 70 років його здавала. І ніхто там і не пікне про російську мови, хоть там "наших" більше ніж корінних латишів...