Дальше повільним ходом ми побігли по хребтику через г. Дземброню і г. Бребенескул до о. Бребенескул.
Аж тут відкрилась неприємна для нас картина. Весь берег озера був катастрофічно, я підкреслюю катастрофічно засмічений різновидним сміттям з пет пляшок, консерв, пляшок з під горілки і всякою гидотою. І замість того щоб насолоджуватись приємною красою озера, прийшлось півтора години прибирати це сміття.
Нарешті прибравши біля озера можна було з спокійною душею розкладати палатку і готувати вечерю. Як завжди кава і балачки біля вогню пройшли оптимально швидко, тому ранок наступного дня обіцяв бути бадьорим.
Проснулись швидко, доївши вчорашню вечерю ))) вирушили далі. Піднявшись на хребет почемчекували на Шпиці,
оглянули Ребра, маленького і великого Кізлів потрапили на о. Несамовите. Озеро як завжди дивувало своєю красою. Не дарма що про нього ходить багато легенд.
Настрій був надзвичайно хорошим, тому не звертаючи увагу на час опинились на вершині славнозвісної всім Говерли. Людей на диво було багацько.
Відпочивши на вершині вирушили далі до г.Петрос. По дорозі налзвичайного нічого не трапилось, тому дойшли без жодних проблем.
Розклавши палатку Владек вийшов на пошуки води... Дивно але всі потоки пересохли, знайшли лише дуже маленький потічок в якому ледве жевріло водяне життя
. Пвечерявши з апетитом сиділи як завжди до ночі, і пили каву з коньячком.
На ранок визирнувши з палатки зрозумів, що справи наші кепські. Дув сильний вітер, падав сніг, і нічого не було видно на відстані 10 метрів. Добре обмозгувавши вирішили на Петрос не підійматись. Тому швиденько зібравшись побігли на хребет і почали спускатись в село. Вийшовши на хребет який відходив від Петросу до села погода помінялась. Нічого не падало хоч було пасмурно, вітер вщух. Темп збавили і помаленько прогулюючись по жовтому покривалу з листь пішли далі.
Трішки поблукавши ми вийшли за 3 км. від села. Добравшись до станції зрозуміли що нам залишається купа вільного часу яке треба було якось провести. Довго не думаючи ми перевдягнулись і Владек побіг в місцеву кнайпу за пивом і рибкою
. Оскільки каса була закритою квитки придбати не було де. Потяг прибував о 2 ранку. Тому Ми вирішили оприходувати весь конячок який у нас залишився і полягали спати. О 2 годині ранку прибув поїзд на який ми ледве сіли (квитків нема, і нас не пускали) вирушили нарешті до Львова. Ніч була теплою і сон приємним. Отож з купою насолоди від поїздки я приперся до дому, прийняв ванну, розібрав рюкзак і завалився позівуючи в тепленьке ліжко спати.
Ось і казочці кінець, а хто не слухав F1 )))
ПЕС: ще більше на мому форумі
http://my-karpaty.com.ua/forum