...До речі, сама ота словесна форма "русский человек" дуже показова. В давнину російське слово "человек” часто означало "холоп", "простолюдин", "прислужник" ("Эй, человек! Подь сюда!”). Тобто “русский челавек” в перекладі — це “людина, що належить Росії”, а простіше “холоп або ж підданий Російської імперії". (Показово, що правителі так званої Росії "русскими людьми" себе не вважали й російською переважно між собою не розмовляли.)
І саме в такій формі цей термін початково вживався: "русский человек", "русские люди". Згодом зайве слово відпало й залишився лише прикметник — "русские".
Зверніть увагу, що
інші етноси прикметниками себе не називають, а лише іменниками. Нема "українських людей" чи "польських людей". Є українці, поляки, білоруси, фіни, угорці, італійці, вірмени, гагаузи, чукчі, татари тощо...
Чому ж зараз "русскіє" вважають себе етносом? Тому що за кілька сотень років офіційною політикою й навіть ідеологією імперської Росії була денаціоналізація та російщення так званих "інородців" (представників будь-яких інших націй, крім новоствореної імперської). Тож числений зденаціоналізований елемент — продукт цієї політики, почав ідентифікувати себе як "русскіх людєй”, або просто “русскіх”.
Прості істини для адептів ‘русскоязычного украинского патриотизма’.
