Хто має якісь віршики? Їх сюди!

[Тарас Пасимок]

Мої думи, думи мої, чорнії, як круки
Вбиті цвяхи в голову – то є справжня мука
Мої думи, думи мої, чорнії ворони
Не дають спокою – мечуться по сторонах

Прошивають череп під музику реп
Зі швидкістю світла мандрують по світу
Якщо ви мої діти – чому ж убити хочете?
Лишу вас сиріт на папері – нерівним почерком

Збочені, скривлені, спраглі і стомлені
Слава Богу, що зі мною є сила волі
Краще і не відати, ким ви були створені
Слава Богу, що крім мене ви нікому невідомі

Думи мої, мої думи – ядовиті змії,
Скорпіони з жалами, атакують сірістю
Розривають серце і калічать душу
Можливо краще постріл і я почую тишу...

Автор Тарас Пасимок (AS_TAR)

[Тарас Пасимок]

Я виростав в 90-х – в хаті не було часом що їсти
Не було іноді хліба, я вже мовчу про м'ясо звісно
Я дивлюсь на цю молодь, на цих неуків-ідіотів
Страшно уявити, які з них виростуть патріоти

Мій тато їздив по світу заради моєї освіти
В мене червоний диплом і куди з ним тепер подітись?
Я молодий фахівець, я країні просто не потрібний
Кожен краде, як може, ну що ж - це краще, ніж бідність

В цій державі живуть добре лише із родичами закордоном
Та в мене їх нема, - так вже складось, пардон
Я не збираюсь вибачатись за свій агресивний тон
Ще трохи чекати, скоро кінець - армагедон

Автор Тарас Пасимок (AS_TAR)

[slovena]

І свого трохи додам...
* * *
Одне в мене лише вітрило,
Куди на нім попливу.
Вітри його не любили,
Лиш подмуть - одразу порвуть.
А потім. Яка вже робота?
Сиди собі і латай
Чекай на добру погоду,
І вітра, як треба чекай.
Промінці в'яжеш вузликом,
Кигичеш чайкам у лад
Ховаєш в бороду посмішку
Жінок молодих принад
Ходиш піском стурбовано
Вдивляючись в синь-блакить,
Що тобі навіщовано,
До берега щоб доплить.
Одне в мене вітрило
Куди на нім запливу
Як був молодим і сильним
І щоглу згинав в дугу
На змаг ставав до моря
Щодень і щоніч. П'янку...
П'янку і гірку до болю
Випив я чару дзвінку
Колись поклявся обплисти
Синє море все яке є
З черепашок намисто
В груди серцем б'є
Ця - то велика буря,
Де хвиля горою йшла.
А ця рожева мушля
З прісного джерела
Ця - з острівця малого,
А ці шукав у штиль.
І не питай старого
- Діду, а ви звідкіль?
Одне у мене вітрило
І шлях у мене один
Море в слізах кипіло,
Билось тілами риб
А я собі поклявся
Звідать усі береги
Де тільки не залишався
Слід моєї ноги.
Двічі я жодного разу
Один не стоптав пісок
А були, а були ж принади...
Мав би тепер діток.
Ще треба багато мушель
Бачиш - шворка нова
Звідки я? Сам не знаю.
Для мене це вже слова.
У мене душа солона
Вітру чекає і хвиль
Одна мені перепона,
Як в дно загрузає кіль
Та поки під ним глибини
Як плистиму незнано куди
Одне у мене вітрило
І для щастя й для біди.
Його ось-ось долатаю,
Бо не люблять його вітри
А йому до синього краю
ще плисти.

22.06.99
автор - Леся Скорик

[Juha]

Так гарно!

[Vlad]

http://www.youtube.com/watch?v=ShcWrx38Ojs#at=15

[Juha]

Вірш моєї куми. Чоловік в АТО!

Наш любий і вірний, герою,
Ти наша гордість і наш оберіг,
І хоч серце й душа рветься від болю
Ми тобою пишаємсь й Господа просим щоб від лиха вберіг.
Щоб ти повернувся живим і здоровим, і посміхнувся як завжди до нас,
І взявши синочка на руки малого,
Ти забув про страшний і гіркий весь цей час.
Ця розлука для мене нестерпна,
Незнаю чи вистачить сил витримать це,
Єдине, що дух мій тримає,
Твій голос й синочка рідне лице.
Час немов зупинився, погляд застиг в висоті, і смуток в душі оселився, від кожної думки що ти на війні.
Та серце вірить і знає,
Все згодом скіниться й мине.
І усмішка знову засяє, ти прийдеш додому і міцно обіймеш синочка й мене.
І радість зайде в нашу хату,
Я нарешті почую: ,,Кохана, ти сонце моє!"
Та зараз лиш треба чекати
І Бога просити про спасіння твоє.
І Я БУДУ ЧЕКАТИ!!!!
Кожну хвилину, молитиму Бога про мир і добро,
Бо кохаю тебе і люблю Україну,
І ми переможем, щоб там не було!!!!

Яна Карпенко 14.10.14.

[Тарас Пасимок]

1.
я люблячий демон
я світлий я темний
я той хто пройде крізь віки без війни
та
ти хочеш мене зачепити, вбити
ти хочеш війни (як і кожна хотіла)
ти хочеш вогню замість тисячі слів
ти хочеш розпечений промінь у тіло
щоб кров закипала і стіни упали
і спалений міст
ти хочеш, щоб я втамував твою спрагу
але не свою - бо ще ж рано, ще рано
ще рани на спині, і ми беззупинно -
ранок зустрінемо разом без сну

2.
Стомлені яблуні ковдрою вкриті
Зігнуте снігом сонне гілля
пагони (щиро) здіймуться в небо весною
Бог восени подарує (втілить) плоди

3.
Ти порушуєш баланс плачем
Я не хочу бути тобі наглядачем
в колесі реінкарнацій
Я хочу сісти з тобою в медитації
і танцювати

4.
Розмірений ритм акордів дримби
Сидить самотній гуцул на горі Гимбі
Він пє елітний імператорський шу-пуер
Імператор давно вмер, та хай живе Гуцулія!

5.
І нехай весь світ зачекає
поки я заварюю китайський чай
Лун Цзин
Піднімаючи руки в гору
дякую Богу за те, що живу
можливо, це Шива?

6.
І Махадев
стоїть за спиною,
як Тінь,
Сторукий, як Лотос
і місяць,
і вітер,
і сонце,
як Чорний Лев
танцює в вогні

7.
І ми, очищені вогнем
Йдемо за Махадевом
в день і вночі
Він на сторожі
Нашого спокою
Хар, хар, хар

2017-2018 Автор Тарас Пасимок