KosivArt
Адміністратор
Репутація: 101
Offline
Повідомлень: 6509
|
|
« Відповідь #2 : 17:17, 10 Квітня 2012 » |
|
1 липня у місто вступило угорське військо, яке цього разу городяни зустрічали на перетині Пістинської вулиці з головною. Згодом прибули німецька поліція та гестапо, була створена допоміжна поліція з українців. У жовтні 1941 р. проведено першу «акцію» — масовий розстріл євреїв гестапівцями з Коломиї. Упродовж 1941 — 1942 рр. усі євреї були знищені або депортовані. Нацистський режим відзначався жорстокістю. За будь-яке порушення запроваджених правил (наприклад, заборонялося без дозволу зарізати свиню) загрожував розстріл або ув'язнення в концтаборі. Близько 500 чол. вивезено до Німеччини на примусові роботи. Ліквідовано середні школи.
У 1942 р. панував голод, люди ходили пішки по зерно аж за Дністер, але часто німці відбирали те, що там вдалося дістати в обмін на цінні речі чи одяг. У 1943 р. розпочато створення дивізії «Галичина» у складі військ СС. Частина молоді вступила до неї добровільно, вбачаючи в ній зародок майбутньої української армії, але немало було тих, кого забрано примусово. З'явилися «лісовики» — українські партизани, які нападали на німців. Того ж року відбувся рейд партизанського з'єднання С.А.Ковпака, який дуже стривожив німців. Ковпаківці проходили й біля Косова.
Німці втекли з міста в березні 1944 р. Декілька тижнів у місті не було влади. Потім підійшли й обладнали оборону угорські війська, а згодом і радянські. Встановився фронт, який стояв тут з квітня по серпень 1944 р. Угорська артилерія постійно обстрілювала місто з позицій у Городі та Соколівці, чинячи значні руйнування. Більшість населення залишила місто, одні пішли в гори, на зайняту угорцями територію, інші до Рожнова. Лінія фронту проходила від Кут по Яблунів по перших пасмах гір, зокрема в Косові — під Голицею, Стіжками. Коли фронт віддалився, повернулася влада. Багато мешканців міста мобілізовано до Червоної армії і слабонавчених кинуто в бій, де вони масово гинули. Чимало молоді втікло в гори, вступило до УПА.
Червоні війська проводили облави на «бандитів» (операція «Червона мітла»), боївки УПА відповідали відплатними акціями. Посилювалися репресії за «бандпосібництво». З Косова вивезено бл. 200 чол., ув'язнено понад 120 чол., багато загинуло в боях з енкаведистами. Трупи вбитих повстанців виставлялися на показ перед будинком НКВД. На розі Пістинської (теп. О. Кобилянської) вулиці полонених повстанців вішали прилюдно. Населення жило в тяжких матеріальних умовах.
У 1947 р. знову був голод. На картки видавали мізерні пайки хліба, дуже рідко — інших продуктів. Більшість косів'ян жила в постійному страху перед ув'язненням чи вивезенням. У перші повоєнні роки в місті зруйновано дуже багато будинків: міська влада продавала їх за безцінь на дрова насамперед наближеним до неї особам. Найкращі будинки й квартири зайняли прибулі «совіти» та їх помічники з місцевого населення, переважно переселенці з гірських сіл, які тікали від боївок УПА. Городи, сади відбирали у корінних косів'ян і віддавали насамперед партійно-радянським активістам, присланим зі східних областей, а також передавали приміським колгоспам.
|